Відпочинок в ЧОРНОГОРІЇ

ЧОРНОГОРІЯ займає площу в 13 812кв.км (разом з морем 14 026кв.км). Згідно Конституції столиця ЧОРНОГОРІЇ – м.Цетініє. Але основні державні органи та установи знаходяться у м.Подгоріца, яке тою ж Конституцією визначено як головне місто. ЧОРНОГОРІЯ має кордони з Боснією та Герцеговиною, Хорватією, Албанією, а також з Сербією. Практично вся територія ЧОРНОГОРІЇ – це гори. Клімат у ЧОРНОГОРІЇ середземноморський. Купальний сезон починається ще в квітні і триває впродовж 180 днів, аж до кінця жовтня. Прозорість води від 38м до 56м глибини. Вода дуже солена, плавати в ній можна годинами, абсолютно не відчуваючи втоми.  Висота морських хвиль в середньому 0,5м. Штормів з хвилями до 2м  майже не буває.

(згідно з www.mn-online.ru)

 

Цікаві географічні факти:

Найдовший пляж: Велика Пляжа м.Ульцинь – 13 000м
Найвища точка: гора Зла Колата у гірському масиві Проклєтіє – 2 534м н.р.м.
Найбільше озеро: Скадарське – 391кв.км
Найглибший каньйон: каньйон ріки Тара – 1 300м (найглибший у Європі та другій у світі після Великого Каньйону в США!!!)
Найбільша затока: Которська затока (87,3кв.км)

За даними перепису населення 2011 року чисельність населення ЧОРНОГОРІЇ становила 626 тисяч осіб. В основному в країні проживають:
·    Чорногорці - 44,98%
·    Серби - 28,73%
·    Боснійці - 8,65%
·    Албанці - 4,91%
·    Мусульмани - 3,31% (деякий відсоток населення визнав себе по національності мусульманами)
·    Хорвати - 0,97%
·    Інші - 8,45%
 
Згідно конституції 2007р. державною мовою ЧОРНОГОРІЇ визнано чорногорську, яка є діалектом сербохорватської мови. Населення ЧОРНОГОРІЇ в основному використовує наступні мови:
·    Сербська: 393 740 (63,49%)
·    Чорногорська: 136 208 (21,96%)
·    Боснійська: 19 906 (3,2%)
·    Хорватська: 2 791 (0,45%)
 
Більшість населення сповідають православне християнство (72%). Також сповідають в ЧОРНОГОРІЇ мусульманство (17%) та римське католицтво (3%). Дуже доброзичливе ставлення до слов’янських народів, особливо тих, що сповідають православ’я.

1 січня - Новий рік.
7 січня - православне Різдво.
квітень-травень - Великдень.
1 травня - День праці.
12 травня - День святого Василя Острозького.
21 травня - День Республіки .
13 липня - День повстання.

Основу культури і традицій ЧОРНОГОРІЇ визначила боротьба за незалежність і віру. У цій країні шанують багатовікові звичаї. Більшу частину культурної спадщини становить епос і старовинні легенди. Володіючи складною історією, ЧОРНОГОРІЯ є домівкою для великого числа творчих людей, що одержали світову популярність. Особливе місце займає Петрович Негос - один з найвідоміших філософів країни і політичних діячів. Великий внесок у розвиток культури ЧОРНОГОРІЇ внесли художники, передаючи у своїх полотнах дух, волелюбність і красу рідної країни. У країні безліч театрів, галерей, проводиться величезна кількість фестивалів і різних культурних заходів. Жителі ЧОРНОГОРІЇ доброзичливі і поважають чужі звичаї і віросповідання, відкриті й гостинні. Тут сильні традиції сусідської спільноти, що надає колорит старомодності. У сучасному житті чорногорці зберегли важливість сім'ї, роду, взаємодопомоги. Так само чорногорці дуже цінують вміння говорити.

Традиційно основу економіки ЧОРНОГОРІЇ складали металургія, електротехнічна промисловість, хімічна промисловість, суднобудування, легка та харчова промисловість. Починаючи з 2000-х років туризм займає провідну позицію в економіці країни і починає приносити стабільний дохід.

Час в ЧОРНОГОРІЇ відстає від Київського на 1 годину (коли в Києві 09:00 ранку, в ЧОРНОГОРІЇ тільки 08:00). Грошова одиниця - євро. Існують банкноти наступних номінацій: 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100 та 200 євро. Одне євро ділиться на сто центів.

В ЧОРНОГОРІЇ функціонують два міжнародних аеропорта – в м.Тіват та в м.Подгоріца. Сайт аеропортів ЧОРНОГОРІЇ - http://www.montenegroairports.com. Увага: при вильоті з ЧОРНОГОРІЇ в аеропорту стягується аеропортовий збір у розмірі 15 євро (більшість авіакомпаній включають збір у вартість квитка).

 

Залізничні сполучення, в тому числі і щоденні пасажирські, здійснюються в напрямку Бар-Подгоріца-Бєлград і в зворотному. Сайт залізниці ЧОРНОГОРІЇ http://www.zicg.me/
 
Практично всі міста ЧОРНОГОРІЇ пов’язані між собою автобусними маршрутами. Найбільш інтенсивний потік автобусів та маршруток курсує між населеними пунктами Адріатичного узбережжя та Подгоріцей. В Будві, Герцег-Нові, Которі курсують автобуси, що пов’язують міста з навколишніми районами.
 
Оренда автомобіля коштує від 35 євро за добу. Ціна залежить від сезону, класу авто, кількості прокатних днів. Взяти авто на прокат може особа, що старше 21 року, має стаж водіння не менше 2 років та пред’явить водійське посвідчення і закордонний паспорт, а також залишить в депозиті кошти в розмірі 150-300 євро. Вартість пального коливається в межах 1-1,3 євро за літр бензини, 0,9-1,25 євро за літр дизельного пального та 0,6-0,7 євро за газ.

в країні ПЛАТНЕ. Система охорони здоров'я досить добре розвинена. У країні знаходиться 8 лікарень, мережа поліклінік забезпечує медичне обслуговування населення. Число приватних клінік збільшується, сьогодні багато лікарів говорять англійською і отримують освіту за кордоном.
Для поїздки в ЧОРНОГОРІЮ необхідно обов'язково оформити медичну страхівку. В цілому рівень медичного обслуговування високий. У приватних аптеках пропонується широкий вибір лікарських засобів, але краще взяти з собою ті ліки, які потрібно приймати регулярно. Більшість поліклінік працює з вівторка по суботу з 7:00 до 13:00-17:00. Аптеки є і державні, і приватні. Асортимент ліків, як місцевих, так і іноземних, досить великий.

Рівень сервісу в готелях ЧОРНОГОРІЇ досі не високий, до цього треба бути готовим, і заздалегідь з'ясовувати умови проживання. Ритм життя в країні неквапливий, навіть на курортах тут немає активного нічного життя. Напруга електричного струму в мережі ЧОРНОГОРІЇ - 220 В, частота струму 50 герц. Використовуються розетки європейського стандарту.

Готелі та ресторани включають націнку за обслуговування у вартість замовлення. Але все-таки прийнято давати чайові у розмірі 10-15 % від рахунку або просто округляти його в більшу сторону.

В ЧОРНОГОРІЇ є три оператора мобільного зв’язку стандарту GSM: T-Mobile, Telenor та M:Tel. Поповнити рахунок можна скетч-картами номіналом 5, 10 та 25 євро, що продаються у поштових відділеннях, газетних кіосках, продуктових магазинах та супермаркетах. Оператор стаціонарного зв’язку лише один: T-Com http://www.t-com.me. Вхідні дзвінки не тарифікуються.

Для дзвінків з Чорногорії в Україну – слід набирати:
з телефонів міської мережі: 00-код країни-код міста-номер абонента
з мобільних телефонів: +код країни-код міста-номер абонента.

Для дзвінків з України в Чорногорію – слід набирати:
зі стаціонарного телефону: 8-10-382-код міста/код оператора-шестизначний номер абонента
з мобільного телефону: +382-код міста/код оператора-шестизначний номер абонента
В даному випадку 8-10 це вихід з стаціонарного телефону на міжнародну мережу, 382 телефонний код ЧОРНОГОРІЇ.

Для дзвінків в межах Чорногорії – слід набирати: 0-код міста/код оператора-шестизначний номер абонента.

Громадяни України можуть в’їжджати  до ЧОРНОГОРІЇ з метою туризму на термін до 30 діб без віз при наявності закордонного паспорта, термін дії якого має закінчуватись не раніше ніж через 6-ть місяців після дати виїзду з країни. Якщо шлях до ЧОРНОГОРІЇ проходить через третю країну (Угорщина, Румунія, Сербія та ін.), необхідно оформити транзитну візу у посольстві цієї країни. Для тих, хто подорожує автомобілем, є обов’язковим наявність міжнародного страхового поліса цивільної відповідальності («зелена карта»). Також при в’їзді до ЧОРНОГОРІЇ з власників транспортних засобів стягується екологічний збір (для легкового транспорту 10 євро).

Ввозити та вивозити з Республіки ЧОРНОГОРІЯ готівкові кошти в євро та/або іншій валюті  вартістю до 2 000 євро на особу дозволяється без пред’явлення їх митному органу.

 

Не обкладаються митом:
•    предмети, що призначені для особистого користування під час поїздки
•    тютюнові вироби: 200 сигарет або 50 сигар або 250г тютюну на особу
•    алкоголь: 2л вина або 1л міцного алкоголю на особу
•    парфумерія: 1 флакон на особу
•    предмети, що тимчасово вивезли з ЧОРНОГОРІЇ, про що свідчить той чи інший доказ (довідка про ідентичність товару в русі пасажира)
 
Заборонено ввозити в країну:
•    зброю та боєприпаси (крім мисливської зброї та боєприпасів, коли йдеться про організоване полювання, а також спортивної зброї та боєприпасів та іншого спортивного обладнання, коли йдеться про організовані спортивні змагання)
•    наркотичні речовини, отруйні речовини, пестициди та інші небезпечні та шкідливі речовини
•    тварин, домашніх тварин, продукти тваринного походження, рослини, частини рослин та продукти рослинного походження, окрім тварин та рослин, що мають відповідний сертифікат (про стан здоров’я та дозвіл ветеринарно-санітарних служб)

Морське узбережжя ЧОРНОГОРІЇ на протязі 299км має 117 пляжів довжиною 73км. З них 33км – це піщані пляжі. Найбільш популярним регіоном Чорногорського узбережжя серед наших туристів є Будванська Рив’єра. Це декілька великих, та безліч невеликих курортних містечок, що розкинулися у підніжжя гір у Будванській затоці. Найпопулярніші серед них Будва, Бечічі, Святий Стефан, Сутоморе, Петровац.

БЕЧІЧІ

Невеличке курортне містечко, що розташовано на відстані 4км від центру м.Будва відомо на весь світ своїм двокілометровим піщано-гальковим пляжем, який отримав нагороду «Блакитний прапор». Кращі готелі Чорногорського узбережжя сконцентровані саме на цьому курорті. На курорті чудові умови для активного відпочинку та занять спортом, в тому числі його водними видами. Любителів водних лиж запрошує унікальний водний атракціон «AQUA SKI» - канатна дорога з буксирувальним механізмом, що натягнута посеред моря. В сезон від центру Бечічей в Будву по набережній курсує туристичний паровозик (5-15хв. їзди)

БУДВА

Одне з найстарших міст Адріатики, перші згадки про яке датуються Vст. до нашої ери. Сьогодні Будва не тільки центр туризму ЧОРНОГОРІЇ, але й центр культурного життя узбережжя та й цілої країни. Життя міста багате на театральні та музичні фестивалі, поетичні зустрічі та художні виставки. Старе Місто – стара частина Будви – фортеця, навколо якої і було побудовано сучасне місто. Зараз це центр нічного життя з безліччю ресторанчиків, кафе, магазинів, що розташовані на вузеньких вуличках у старовинних будинках і запрошують відвідувачів до самого ранку.

ПЕТРОВАЦ

Розташований в 17км від Будви, його оточують оливкові гаї і густі соснові ліси, тому мікроклімат тут дуже м'який. Тут відпочивають родини з дітьми, в тому числі багато місцевих - сербів і чорногорців. Атмосфера на курорті спокійна і затишна, ресторанів і барів достатньо, але в районі 12 ночі все замовкає і можна насолоджуватися міцним сном в абсолютній тиші. Навпроти Петроваца, в морі, знаходяться два чарівних кам'янистих острівця, на одному з них - мініатюрна каплиця. Звідти щоранку доноситься ніжний передзвін.

СВЯТИЙ СТЕФАН

Дивовижне місце. Колись це було звичайне рибальське селище, а тепер - унікальний готельний комплекс класу «де-люкс», популярний для відпочинку серед таких знаменитостей як Софі Лорен, Клаудія Шиффер, Сильвестр Сталлоне та ін. Цей унікальний острів - готель, пов'язаний з берегом вузьким перешийком і розташований в 9км від Будви. У XVст. тут побудували фортецю, що захищала населення від нападу піратів і назвали її Св. Стефаном.

 

Монастир Острог:

Монастир став відомим з кінця XVIIст. у зв’язку з життям та діяльністю великого православного святого – Василя Острожського. Святе життя та подвижництво цієї людини забезпечили величезний авторитет та повагу його сучасників, а після смерті мощі Василя Острожського стали однією з головних Чорногорських реліквій. З його ім’ям пов’язана неперервна череда чудес, котрі продовжуються і по сьогоднішній день. Монастир засновано у ХVIIст. Православна обитель висічена у скелі на висоті 900м н.р.м., звідки відкривається неповторний вигляд на Бєлопавлічеську долину.

Боко-Которська Затока:

Bocche di Cattaro – так звучить італійською мовою назва найбільшої бухти Адріатики Боко-Которської затоки. Це колишній каньйон ріки, який в результаті тектонічних зсувів був знищений та пішов під воду. Затока врізається в берег майже на 30км. «Бока» на староіталійському – це і є затока, а у прямому перекладі означає «рот», «паща». Перше поселення на берегах Которської затоки виникло у 299р. до н.е. на місці сучасного Рісана.
Для туристів Боко-Которська затока цікава як своїми неймовірними природними красотами, так і тим, що за довгі роки створило тут людство. На берегах Которської затоки знаходиться безліч стародавніх православних та католицьких храмів, що є місцями паломництва та охороняються міжнародною організацією ЮНЕСКО.
Але не тільки спадщина минулих років притягує сюди туристів. Сучасне життя регіону щільно наповнене культурними подіями. Фестивалі, карнавали, концерти та костюмовані дійства проходять тут цілий рік. А для любителів нічного життя зажди відкриті двері ресторанів, барів та нічних клубів.

Каньйон річки Тара:

Тара – найдовша водяна артерія ЧОРНОГОРІЇ довжиною 144км. Назва походить від давнього іллірійського племені «аутаріати», що проживало у цих краях у IV – Vст. до н.е. Каньйон ріки Тара, що протікає між високими скелями, є найглибшим у Європі (1300м) та другим у світі після Великого каньйону Колорадо (США). Ущелини, скелі, глибокі тріщини, водоверті, пороги в оточенні вікового лісу та водоспадів – це лише частина пейзажів каньйону ріки Тара, що має довжину 82км. Вздовж Тари зустрічається безліч залишків турецьких охоронних пунктів, оскільки по річці до 1912р. проходив кордон між ЧОРНОГОРІЄЮ та Османською імперією. Головна архітектурна та історична пам’ятка – ажурний міст у містечку Джурджевича Тара, що збудовано у 1937р. та який довший час був єдиною транспортною артерією, що з’єднувала південь і північ країни. Міст збудовано на висоті 150м і він має п’ять арок загальною довжиною 370м.

Скадарське Озеро:

Найбільше озеро Балканського півострова, розташоване на території ЧОРНОГОРІЇ та Албанії. Площа водної поверхні озера складає в середньому 435кв.км (залежно від пори року). Дві третини озера належить ЧОРНОГОРІЇ, а частина, що залишилася - Албанії. Наповнюють озеро як підземні води, так і річки - Морача і Црноєвіча. Багато народів стародавнього світу перепливали Скадарське озеро - іллірійці, турки, греки, римляни. У середні століття на його островах ченці відлюдники писали і переписували книги. На багатьох з майже 50 острівців є монастир або скит. Недарма Скадарські острови називають ще новим Афоном. Також тут мешкають майже 300 видів птахів, їх приваблює риба, яку приносять впадаючі в озеро річки. Албанська назва озера - Шкодер.